31.5.23

 


100 найкращих дитячих книжок 
усіх часів

Немає більш різноманітного і вбудованого в наше життя читання, ніж дитяча література, - вона нас формувала і приносила радість. Вона і в дорослому віці продовжує впливати на наш розум і почуття.

Щоб визначити 100 найкращих дитячих книжок, опитали 177 експертів. Запросили критиків, авторів та видавців з 56 країн світу: від Австрії до Узбекистану.

Кожен з них назвав 10 найкращих дитячих книжок, які ми оцінили й ранжували для фінального списку.

У підсумку  отримали широкий спектр дитячої літератури різних епох — від "Панчатантри", збірки індійських дитячих оповідань II століття до нашої ери, до робіт сучасних авторів.

Список, звісно, - ґрунтовний, але має свої обмеження й упередження. Наприклад, 74 зі 100 представлених книг вперше опублікували англійською мовою.

Крім того, найбільш поширені книги - ті, що були видані у 1950-1970-х роках. Це, можливо, пов'язано з віком експертів, більшість із яких народилися у 1970-1980-х роках.

Чотирнадцять зі 100 найкращих книг побачили світ у цьому столітті, і було б цікаво подивитися, скільки нових книг з'явиться через 10 або 20 років.

Тож звісно, це не остаточний список, а радше джерело натхнення для подальших відкриттів і дискусій.

"Там, де живуть Диковиська" - Моріс Сендак (1963)

"Аліса у Дивокраї" - Льюїс Керрол (1865)

"Пеппі Довгапанчоха"- Астрід Ліндґрен (1945)

"Маленький принц" - Антуан де Сент-Екзюпері (1943)

"Гобіт, або Туди і звідти" - Джон Толкін (1937)

"Північне сяйво" - Філіп Пуллман (1995)

"Лев, Чаклунка і стара шафа"- Клайв Стейплз Льюїс (1950)

"Вінні Пух" - Алан Мілн, Ернест Шепард (1926)

"Павутиння Шарлотти" - Елвін Брукс Вайт (1952)

"Матильда" - Роальд Дал (1988)

"Енн із Зелених дахів" - Люсі Мод Монтгомері (1908)

"Казки" - Ганс Крістіан Андерсен (1827)

"Гаррі Поттер і філософський камінь" - Дж. К. Роулінг (1997)

"Дуже голодна гусениця" - Ерік Карл (1969)

"Схід темряви" - Сьюзен Купер (1973)

"Прибуття" - Шон Тан (2006)

"Маленькі жінки" - Луїза Мей Олкотт (1868)

"Чарлі і шоколадна фабрика" - Роальд Дал 1964)

"Хайді" - Йоганна Шпірі (1880)

"Добраніч, Місяцю" - Маргарет Вайз Браун (1947)

"Пригоди Піноккіо" - Карло Коллоді (1883)

"Чарівник Земномор'я" - Урсула Ле Гуїн (1968)

"Зима-чарівниця" - Туве Янссон (1957)

"Де моя шапка?" - Джон Классен (2011)

"Таємний сад" - Френсіс Годґсон Бернет (1911)

"Качка, Смерть і Тюльпан" - Вольф Ерльбрух (2007)

"Брати Лев'яче серце" - Астрід Ліндґрен (1973)

"Гаррі Поттер і в'язень Азкабану" - Дж. К. Роулінг (1999)

"Мрії темношкірої дівчинки" - Жаклін Вудсон (2014)

"Троє розбійників" - Томі Унгерер (1961)

"Сніговий день" - Езра Джек Кітс (1962)

"До нас на чай заходив тигр!" - Джудіт Керр (1968)

"Мандрівний замок Хаула" - Діана Вінн Джонс (1986)

"Складка часу" - Мадлен Л'Енгл (1962)

"Небезпечні мандри" - Річард Адамс (1972)

"Том і опівнічний сад" - Анна Філіппа Пірс (1958)

"Казки братів Грімм" (1812)

"Казка про кролика Пітера" - Беатрікс Поттер (1902)

"Діти залізниці" - Едіт Несбіт (1906)

"Хрестики-нулики" - Мелорі Блекмен (2001)

"ВДВ" - Роальд Дал (1982)

"Правила літа" - Шон Тан (2013)

"Момо" - Міхаель Енде (1973)

"Фердінанд" - Манро Ліф (1936)

"Володар перснів" - Дж. Р. Р. Толкін (1954)

"Совина служба" - Алан Гарнер (1967)

"Роня, дочка розбійника" - Астрід Ліндґрен (1981)

"Нескінченна історія" - Міхаель Енде (1979)

"Панчатантра" (збірка староіндійських казок)

"Острів скарбів" - Роберт Луїс Стівенсон (1883)

"Мері Поппінс" - Памела Ліндон Треверс (1934)

"Балетні черевички" - Ноель Стрітфілд (1936)

"Так багато!" - Тріш Кук і Хелен Оксенбері (1994)

"Йдемо ловити ведмедя" - Майкл Розен і Хелен Оксенбері (1989)

"Пригоди Цибуліно" - Джанні Родарі (1951)

"Щедре дерево" - Шел Сільверстейн (1964)

"Груффало" - Джулія Дональдсон і Аксель Шеффлер (1999)

"Русалка Джуліан" - Джессіка Лав (2018)

" Комета прилітає" - Туве Янссон (1946)

"Диво-капелюх" - Туве Янссон (1948)

"Відьми" - Роальд Дал (1983)

"Ведмедик Паддінгтон" - Майкл Бонд (1958)

"Вітер у вербах" - Кеннет Грем (1908)

"І вдарив грім, почуй крик мій" - Мілдред Д. Тейлор (1977)

"Карлсон" - Астрід Ліндґрен (1955)

"Чарівна пропускна будка" - Нортон Джастер (1961)

"Кіт у капелюсі" - Доктор Сьюз (1957)

"Дивовижна подорож кролика Едварда" - Кейт ДіКамілло і Баграм Ібатуллін (2006)

"Пітер і Венді" - Джеймс Баррі (1911)

"Тисяча і одна ніч" (Вибрані казки)

"З архіву місіс Базіль Е. Франквайлер, найзаплутанішого у світі" - Е. Л. Конігсбург (1967)

"Коли Гітлер вкрав рожевого кролика" - Джудіт Керр (1971)

"Бешкетник" - Гафур Гулям (1936)

"Ернест і Селестіна" Габріель Венсан (1981)

"Вид іскри" - Ель Макніколл (2020)

"Маленький Ніколя" - Рене Ґосінні і Жан-Жак Семпе (1959)

"Чорний Красень" - Анна Сьюелл (1877)

"Довгоногий батечко" - Джин Вебстер (1912)

"Немає поцілунку для мами" - Томі Унгерер (1973)

"Моя родина та інші звірі" - Джеральд Даррелл (1956)

"Якова я возлюбив" - Кетрін Патерсон (1980)

"Лоракс" - Доктор Сьюз (1971)

"Казки моєї матінки Гуски" - Шарль Перро (1697)

"Маленькі тролі і велика повінь" - Туве Янссон (1945)

"Чарівник Країни Оз" - Френк Баум (1900)

"Цей Вільям!" - Річмал Кромптон (1922)

"Родина Твітів" - Роальд Дал (1980)

"Мишеня та його батько" - Рассел Гобан (1967)

"З глузду з'їхав" - Шерон Дрейпер (2010)

"В кінці листопада" - Туве Янссон (1970)

"Маленький будиночок у преріях" - Лора Інглз-Вайлдер (1932)

"Денні - чемпіон світу" - Роальд Дал (1975)

"Сніговик" - Раймонд Бріггс (1978)

"Хвиля" - Сьюзі Лі (2008)

"Чорні брати" - Ліза Тецнер (1940)

"Плюшевий кролик" - Марджері Вільямс (1921)

"Поганий початок" - Лемоні Снікет (1999)

"Книга кладовища" - Ніл Ґейман (2008)

"Американець китайського походження" - Джин Луєн Янг (2006)

"Гарун і море оповідок" - Ахмед Салман Рушді (1990)

                                                                  (за матеріалами BBC NEWS Ukrainian)



29.5.23

STEM—освіта

                                                          STEM—освіта

STEM (S – science, T – technology, E – engineering, M – mathematics) – природничі науки, технології, інженерія та математика. Акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics).

Посилення ролі STEM-освіти є одним із пріоритетів модернізації освіти, складовою частиною державної політики з підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та розвитку людського капіталу, одним з основних факторів інноваційної діяльності у сфері освіти, що відповідає запитам економіки та потребам суспільства.

STEM-освіта спрямована на розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань і вмінь для розв'язання практичних проблем для подальшого використання їх у професійній діяльності.

Використання провідного принципу STEM-освіти – інтеграції, дозволяє здійснювати модернізацію методологічних засад, змісту, обсягу навчального матеріалу предметів природничо-математичного циклу, технологізацію процесу навчання та сформувати: навички розв'язання складних (комплексних) практичних проблем, критичного мислення, креативних якостей та когнітивної гнучкості, організаційних та комунікаційних здібностей, вміння оцінювати проблеми та приймати рішення, готовності до свідомого вибору та оволодіння майбутньою професією, фінансової грамотності, цілісного наукового світогляду, ціннісних орієнтирів, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей, математичної та природничої грамотності; всебічний розвиток особистості шляхом виявлення її нахилів і здібностей; навички оволодіння засобами пізнавальної, дослідної та практичної діяльності; виховання особистості, яка прагне до здобуття освіти впродовж життя, формування умінь практичного і творчого застосування здобутих знань.

Істотна роль в інтегративному підході реалізації STEM-освіти приділяється математиці: послідовному, ґрунтовному, якісному її викладанню.

Реалізуючи основні завдання, розвиток STEM-освіти у закладах освіти забезпечується на таких рівнях:

-     початковий – стимулювання допитливості та підтримка інтересу до навчання і пошуку знань, мотивація до самостійних досліджень, створення простих приладів, конструкцій, науково-технічна творчість;

-     базовий – формування стійкого інтересу до природничо-математичних предметів, оволодіння технологічною грамотністю та навичками розв'язання проблем, залучення до дослідництва, винахідництва, проєктної діяльності, що дасть змогу збільшити частку тих, хто прагне обрати науково-технічні, інженерні професії;

-     профільний – поглиблене оволодіння системою знань і умінь STEM-освіти методами наукових досліджень, реалізація інноваційних проєктів.

-     вищий/професійний – становлення фахівців різних науково-технічних, інженерних професій на базі закладів вищої освіти, а також підвищення професійної майстерності педагогічних працівників із впровадження нових методик викладання, відповідних курсів та реалізації інноваційних проектів.

STEM-освіта запроваджується в умовах інтеграції усіх видів освіти: формальної, неформальної, інформальної.

Розвиток STEM-освіти забезпечується шляхом співпраці представників закладів освіти та академічних наукових установ, науково-дослідних лабораторій, наукових музеїв, природничих центрів, підприємств, громадських та інших організацій, у тому числі із залученням їх до створення освітнього середовища закладів освіти.



ШІ про літературу

 

 ШІ про літературу

«Що таке література

Література (лат. litеrаturа — написане, від literа — буква, літера) — сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства; різновид мистецтва — мистецтва слова, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність; результат творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті за допомогою літер.

Розрізняють літературу технічну, наукову, довідкову тощо та художню, призначену спеціально для задоволення пізнавальних, інтелектуальних та естетичних потреб.

«Як впливає література на людину»

Література має величезне значення в житті кожної людини. Адже людина, у високому смислі слова, стає людиною завдяки літературіЧитання книг робить з вас кращу людину — людину, яка може поставити себе на місце іншого, зрозуміти думки та почуття незнайомця, співпереживати, має глибші і різноманітніші емоції.

«Як читання впливає на розвиток мозку»

Читання буквально змінює структуру та хімічний склад нашого мозку, зміцнює зв’язки між різними його структурами, дає нам можливість швидше думати та пригадувати деталізовану інформацію. Читання допомагає привести в тонус усі нервові шляхи мозку.

«Як читання впливає на пам'ять»

Читання покращує вашу короткочасну пам’ять. Коли ми читаємо книжки, нам потрібно пам’ятати багато речей – сюжет, персонажів і т. д. Всі ці деталі виокремлюються в окремий блок пам’яті.

Джерело: розмова з Bing, 29.05.2023






26.5.23

Хмарки слів

 

Про хмару слів

Хмара слів (хмара тегів, або зважений список) – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми у більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації.

Word Art (Tagul) – багатофункціональний англомовний сервіс для створення хмар слів. З його допомогою можна створювати яскраві хмари різної форми. Однак недоліком цієї програми є певне спотворення шрифтів при відображенні кирилиці. Word Art – програма, яка була створена у 2009 році під назвою Tagul та перейменована у 2017 році.

Ключові переваги Word Art:

ü для створення хмари текст можна або додати вручну, або за вказаним посиланням;

ü розширені налаштування дозволяють змінювати у відображенні хмари ряд параметрів (основну форму, добирати комбінацію з 8 кольорів, шрифти, орієнтування слів, колір фону тощо);

ü можливість відображення певних слів виключно обраним кольором;

ü безкоштовне скачування зображень у форматі jpg чи png (скачування векторного зображення платне).

Можливості використання хмари слів на уроці:

ü у «хмару» можна «зашифрувати» тему уроку, яку учні повинні визначити;

ü «хмара» може слугувати в якості опорного конспекту для подачі нового матеріалу чи його узагальнення;

ü можна запропонувати здобувачам освіти прочитати в «хмарі» головне питання, на яке необхідно знайти відповідь протягом уроку;

ü скласти речення або розповідь, використовуючи якомога більше слів з «хмари»;

ü впізнати твір за текстом;

ü показати «хмару», складену зі слів, що відповідають темі уроку, і попросити пояснити їх зміст;

ü перетворити нудний текст в цікаву головоломку;

ü написати зашифровану листівку героєві твору чи письменнику;

ü зробити «хмарку» підказок до художнього твору чи оглядової теми;

ü повторити основні поняття теми, що вивчається.

Роман Альбера Камю «Чума»



24.5.23

Переможець Букерівської премії

                            Переможець Букерівської премії

    Роман «Притулок часу» визнано найкращим на Міжнародній Букерівській премії. Це найпрестижніша нагорода в галузі художньої літератури. 

    Автором книги є болгарець Георгій Господінов.  Він отримав грошову нагороду в розмірі $62 тис. разом з Анжелою Родел, яка переклала роман на англійську мову. На церемонії в Лондоні  їм вручили кошти.

        Роман «Притулок часу» розповідає про психіатра, який заснував у Швейцарії клініку для допомоги людям із хворобою Альцгеймера. У творі зображено атмосферу минулих епох, щоб допомогти пацієнтам зберігати пам’ять. Експеримент вважається успішним, завдяки чому практику переймають в інших країнах.

       Лейла Слімані, голова журі Міжнародної Букерівської премії відмітила, що «Притулок часу» – це яскравий роман, у якому є все: іронія, меланхолія,  несамовиті моменти.

        Також журі відзначили політичний підтекст, і навіть натяки на диктатуру путіна в рф протягом десятків років. Утім, відкритої сатири на сторінках роману не знайти.

        Георгій Господінов – перший болгарин, який удостоївся цієї премії. Його роман переміг  п’ять інших книг, які претендували на перемогу.



16.5.23

Ourboox - безкоштовна платформа для створення електронних книг

 Ourboox - безкоштовна платформа для створення електронних книг з ілюстраціями

Платформа Ourboox була заснована професором Крейдою Розенбергом, дитячим письменником, музикантом, ученим і винахідником і стала доступна для роботи користувачів в 2014 році.
        Платформа орієнтована на початківців письменників, поетів та казкарів. Робота з платформою проста і інтуїтивно зрозуміла. Для початку роботи на сервісі необхідно зареєструватися. Сервіс підтримує використання кирилиці. Після реєстрації користувач може створювати гарні книги, які можна гортати. Автору перед створенням книги пропонується вибрати формат майбутньої книги.

Книги можуть містити медіа об'єкти: відео, карти, ігри, головоломки та інше. Готова книга публікується в бібліотеці, і автор отримує можливість поділитися книгою в мережі. Автори можуть відслідковувати кількість читачів і редагувати свої книги у будь-який час, навіть після того, як її опублікували. Для роботи з текстом є хороший набір інструментів. Зверніть увагу, що для додавання інтерактивних об'єктів і медіа можна скористатися безпосереднім редагуванням HTML коду сторінки. При перегляді та читанні книги, сторінки можна гортати з допомогою кнопок управління або використовувати мишу для віртуального гортання книги, клацаючи по її сторінкам.

Проект створення простої та безкоштовної веб-Платформи, де автори книг з картинками можуть поділитися своїми роботами один з одним і світом з'явився ще в 2009 році. Після офіційного виходу платформи, зростаюче співтовариство письменників, фотографів та ілюстраторів завантажили вже понад 8000 сторінок електронних книг.
Освітні установи всього світу оцінили прекрасні можливості для реалізації творчості юних письменників і поетів.  Діти у віці від п'яти років вже публікують свої власні інтерактивні книги, під контролем батьків та вчителів. Спробуємо? Зауваження: При виборі назви книги на кирилиці в адресі книги з'являться незручні символи, але посилання при цьому буде доступним і працездатним. При виборі ілюстрації на сторінці (фотографії і Gif) їх необхідно заздалегідь підготувати. Співвідношення сторін ілюстрації повинно бути 1:1. В іншому випадку зображення буде спотворено.

9.5.23

Інтерпретація художнього тексту

 

Інтерпретація художнього тексту

Інтерпретація художнього тексту - предметна спрямованість свідомості, процес осягнення своєрідності завершеного літературного твору, зафіксованого в тексті, сприяє реалізації змістових ліній літературного компоненту державного стандарту, а також розвитку знань, вмінь, навичок гармонійної конкурентно-спроможної особистості.

Вміння вчитися як готовність і можливість:

  будувати власну навчальну програму на всіх наступних етапах навчання;

 визначати послідовність навчальних цілей, досягнення яких забезпечить дієвість особистості;

  оцінювати власні ресурси і дефіцити в досягненні цих цілей;

 володіти розвинутою здібністю до пошуку джерел ліквідації дефіцитів.

Предметні знання, що стають інструментальними, тобто учень буде в змозі користуватися ними для того, щоб:

  знаходити взаємозв’язки;

  маніпулювати із складними об’єктами;

 визначати і задавати умови збереження і перетворення об’єктів;

  вирішувати завдання в нестандартних умовах.

В області розуміння і мислення створити позиційне бачення творів, що вивчаються, а також вміння співвідносити різні твори, їх компоненти, явища і факти, знакові форми.

В області діяльності розвинути вміння перетворювати власний спосіб дій, що виражається в умінні:

 будувати ситуацію перевірки суджень;

      домислювати ситуацію дії до повноти умов її виконання;

       обмежувати судження умовами об’єкта;

   визначати умови можливостей досягнення результатів та обмеження досягненнь в залежності від умов діяльності.

В області комунікації розвивати здібність до ініціативної організації навчальних та інших форм співпраці, що виражається в умінні:

- заохочувати людей до сумісної постановки цілей і їх досягнення;

розуміти і приймати іншу людину;

-    надавати для неї допомогу в досягненні цілей;

- оцінювати свої і чужі дії у відповідності з цілями, можливостями, завданнями, нормами.

 

8.5.23

Розвиток творчості здобувача освіти

 


Творчість —

діяльність людини,

спрямована на створення

якісно нових, невідомих

раніше духовних

або матеріальних цінностей…

 

 КОМПОНЕНТИ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ

 ТВОРЧУ ОСОБИСТІСТЬ

Креативність

Зміст: здібність продукувати нові ідеї, гіпотези, знаходити нетрадиційні засоби вирішення проблемних завдань, проявляти при цьому оригінальність, винахідливість.

Ситуації прояву: проявляється при обговоренні нових ідей, гіпотез.

Критерії оцінки: наявність і кількість нових ідей, гіпотез, висунених у всіх обставинах; їх оригінальність, відрізнення від відомого; наявність інтелектуальної ініціативи.

Практична модель: у відповідності з критеріями оцінки.

Інтуїція

Зміст: пряме бачення суті речей, знаходження вірного вирішення проблеми без усвідомлення шляхів і засобів досягнення.

Ситуації прояву: при вирішенні задач, складних проблем на уроці, факультативі, там, де ставляться і вирішуються проблеми: у різноманітних життєвих обставинах.

Критерії оцінки: наявність, частота прояву.

Практична модель: відповідає змісту якості.

Творча уява

Зміст: самостійне створювання нових образів, які реалізуються в оригінальних і цінних результатах діяльності; схильність до фантазування, до створення нових образів.

Ситуації прояву: при перевірці творів, результатів виконання інших творчих завдань: саморобок, моделей, проектів; при захисті проектів; на уроці та в неформальному спілкуванні, в обставинах, які вимагають фантазування.

Критерії оцінки: новизна, оригінальність образів, думок, продуктів діяльності; частота прояву.

Практична модель: уміння писати творчі роботи, складати завдання, створювати інші продукти творчої діяльності; уміння уявляти, моделювати об'єкти і обставини; виконання тесту на творчу уяву.

Дивергентність мислення

Зміст: альтернативність, здібність мати декілька підходів до вирішення одного завдання та міняти їх, бачити проблеми, об'єкти в різних ракурсах.

Це інтегративна якість, яка забезпечується (за Гілфордом):

ü швидкістю думки (кількість ідей за одиницю часу);

ü гнучкістю думки (здібність переключатися з однієї думки на іншу);

ü оригінальністю мислення;

ü чутливістю до проблем;

ü здібністю до розробки гіпотези (здібність довести рішення до кінця, детально проаналізувати умови);

ü іррелевантністю (незалежність у судженні, незв'язаність з заданими умовами);

ü фантастичністю (здібність відірватися від реальності при зберіганні логіки судження).

Ситуації прояву: при вирішенні задач, проблем, складних, творчих завдань з можливістю різноманітного вирішення, при аналізі складних обставин, літературних образів  тощо; під час диспутів, дискусій, обговорень.

Критерії оцінки: частота і ступінь прояву.

Практична модель: уміння шукати і знаходити різні варіанти вирішення задач, відповіді на запитання, вибір з них найбільш оптимального.

Оригінальність мислення

Зміст: своєрідність якостей розуму, засобів розумової діяльності особистості; здібність утворювати думки, які відрізняються від загальноприйнятих поглядів.

Ситуації прояву: при вирішенні завдань, у спілкуванні, дискусіях, при зіткненні поглядів, точок зору, при відповідях на запитання вчителя, батьків, товаришів та ін.

Критерії оцінки: ступінь прояву, частота прояву.

Практична модель: уміння розв'язувати завдання (проблемні, навчальні, життєві) оригінальними способами.

Асоціативність мислення

Зміст: здібність використати різноманітні асоціації, в т. ч. і аналогії, при вирішенні проблем; віддаленість асоціацій.

Ситуації прояву: при вирішенні завдань, відповідях, самостійних висловлюваннях.

Критерії оцінки: частота асоціювання; ефективність використання для вирішення завдань, висновків; ступінь віддаленості і асоціації.

Практична модель: уміння виконувати завдання на асоціювання; уміння встановлювати зв'язки між новою і відомою інформацією; володіння аналогією.

Критерій «моральний розвиток» ми виражаємо таким інтегральним показником як «інтелігентність особистості».

Інтелігентність проявляє себе в єдності освіченості, вихованості і культурності людини, в орієнтації її способу життя, поведінки і діяльності на моральні ідеали. Інтелігентність - природне вираження духовного багатства особистості, якій властиві безкорисливість, душевна порядність, працелюбність, скромність, самовідданість, чесність, почуття відповідальності, шляхетність, яскрава індивідуальність, стійкість характеру (Н. Крилова).

Важливими складовими інтелігентності також є:

ü творчі здібності

ü  розвинута самосвідомість

ü  почуття причетності до історії, культури

Інтелігентність - комплексна характеристика соціальної поведінки людини, яка свідчить про рівень її інтелекту, моральної та естетичної зрілості.

Із всього розмаїття комплексу особистості, з урахуванням специфіки старшого шкільного віку, вважаємо особливо актуальними розвинутий науковий світогляд, самоповагу особистості, незалежність особистості, високу самоорганізацію, здатність до самоврядування, комунікативні якості, організаторські здібності, такі якості вихованості, як гуманність, чесність.

Розвинутий науковий світогляд

Зміст: наявність поглядів, принципів, чіткої життєвої позиції, узагальненого, філософського підходу до обмірковування дійсності.

Ситуації прояву: на заняттях гуманітарного і природничо-математичного циклу, у спілкуванні з однолітками і дорослими, у дискусіях, диспутах, суперечках.

Критерії оцінки: ступінь прояву в спілкуванні і діяльності.

Практична модель: наявність усвідомленого світогляду; уміння відстоювати свої погляди, принципи, порівнювати їх з іншими і робити об'єктивні висновки; уміння змінювати невірні уявлення, погляди під впливом доказів, аргументів, фактів.

Самоповага особистості

Зміст: виявлення своїх найкращих якостей людини і особистості, визнання себе особистістю.

Ситуації прояву: у вчинках, висловлюваннях, у конфліктних обставинах, які стосуються особистості, у дискусіях, суперечках.

Критерії оцінки: ступінь вираження у діяльності, поведінці.

Практична модель: самоповага розвивається через розвиток своїх найкращих якостей, на підставі цього з'являється повага інших людей.

Незалежність особистості

Зміст: незалежність поглядів, уявлень від загальноприйнятих стереотипних суджень; самостійність у діяльності; здібність відстоювати особистий погляд.

Ситуації прояву: у вчинках, висловлюваннях, у конфліктних ситуаціях, у дискусіях, суперечках.

Критерії оцінки: ступінь відображення у діяльності, спілкуванні.

Практична модель: уміння не йти на поводу чужого недовисловлюваного погляду; уміння вірити лише фактам, доказам, наявність особистого погляду у тих сферах життя, науки, мистецтва, в яких компетентний, уміння відстоювати його за допомогою системи доказів.

Висока самоорганізація, здатність до самоврядування

Зміст: уміння поставити мету, запланувати роботу, мобілізувати себе на досягнення мети; здатність до рефлексії, самоконтролю.

Ситуації прояву: на уроках, на позакласних заняттях, в організації класних, внутрішньошкільних та інших справ; при виконанні домашніх, самостійних, контрольних робіт, у навчальній діяльності.

Критерії оцінки: ступінь прояву в усіх видах діяльності, у т. ч. в указаних ситуаціях; частота прояву ініціативи у всіх видах, діяльності; кількість помилок у діяльності та її результатах (творах, переказах, диктантах, самостійних роботах тощо).

Практична модель: активність на уроках, у суспільному та особистому житті; прагнення першим братися за складні справи; упертість, завзятість і рішучість у досягненні поставленої мети; уміння самоорганізуватись, ставити мету, планувати свою діяльність, виконувати ]ї, проконтролювати себе і оцінити; уміння довести почате до кінця; бути сміливим при зіткненні з труднощами, складними завданнями; висловлювати і відстоювати найнеймовірніші гіпотези.

Комунікативні якості

Зміст: здатність швидко оволодівати досвідом творчої діяльності інших; здатність до співробітництва у творчості; уміння спілкуватися, слухати, говорити і контролювати себе в спілкуванні; здатність розв'язувати конфлікти, викликані зіткненням інтересів; володіння етикетом спілкування.

Ситуації прояву: спілкування на уроках, після уроків, неформальне спілкування; спілкування в новій, незнайомій ситуації; спілкування з учителями, вихователями, товаришами; спілкування з незнайомими людьми.

Критерії оцінки: ступінь прояву в ситуаціях спілкування; відсоток часу, відведеного на різні моменти спілкування; розмову, слухання, входження та виходу з конфлікту.

Практична модель: уміння формулювати питання до вчителя, вихователя, товаришів, активно працювати на уроці, підіймати руку, виступати; брати участь в обговоренні зі своїми товаришами побаченого, почутого, прочитаного; уміння будувати логічно вірні висловлювання; вірно, грамотно говорити; уміння висловлювати особисте ставлення до фактів і подій, аргументувати його; уміння чути і бути уважним до співрозмовника; уміння співпрацювати при вирішенні завдань, у творчості.

Організаторські якості

Зміст: організаторське чуття до психології відносин інших людей, емоційно-вольовий вплив на людей, здатність заряджати енергією: за допомогою енергійно-мовленнєвого впливу, вимогливість до себе та інших, критичність; схильність до організаторської діяльності, бажання займатися нею; інші якості, які сприяють успіху організаторської діяльності.

Ситуації прояву: пропонування цікавих справ з боку учнів; підготовка і проведення вечорів, конкурсів, дискотек, суботників, організація інших класних та ліцейських справ, творчої діяльності.

Критерії оцінки: ступінь, частота та ефективність прояву в організації діяльності.

Практична модель: запропонувати декілька цікавих і корисних для саморозвитку справ; взяти участь у підготовці і проведенні декількох загальношкільних і класних справ.

Якості вихованості

Критерії оцінки: ступінь прояву в спілкуванні та діяльності параметрів, указаних у змісті якостей, наявність їх чи відсутність.

Гуманність

Зміст: доброта, турботливе ставлення до молодших; повага до старших; безкорислива допомога тим, кому вона необхідна; любов і турботливе ставлення до всього живого; нетерпимість до антигуманних вчинків.

Ситуації прояву: спілкування з товаришами, вчителями, вихователями; спілкування з дорослими, літніми та незнайомими людьми; ставлення до тварин, рослин, природи на уроках, у позакласній діяльності, вдома; поведінка і участь в акціях милосердя.

Практична модель: свідома відмова від грубих, насильницьких слів та дій у спілкуванні з людьми; уміння допомагати літнім людям, батькам удома; учителям і вихователям - в організації шкільного життя; уміння поважати особистість не лише в собі, а і в кожній людині; спілкування з природою, активний захист усього живого; участь в акціях милосердя.

Чесність

Зміст: правдивість, єдність слова і справи, добровільне визнання своїх помилок.

Ситуації прояву: у спілкуванні, у відносинах з учителем, батьками, товаришами, випадки прояву чесності або брехні.

Практична модель: уміння бути чесним, не боятися покарання за особисті помилки (практична модель відповідає змісту даної якості).

Патріотизм

Зміст: знання історії Батьківщини, її великих людей, її культури; інтерес до минулого та майбутнього своєї Батьківщини, її культури; бережливе ставлення до рідної природи, народних здобутків; пізнання та любов до рідної мови.

Ситуації прояву: вчинки та справи, пов'язані з існуванням та розвитком держави; участь у діяльності громадських організацій; заняття історією, літературою, мовою, іншими гуманітарними предметами.

Практична модель: відповідає змісту якості.

Інтернаціоналізм

Зміст: повага і визнання соціально-історичної та культурної спадщини інших народів.

 

Сміливість

Зміст: здатність переборювати почуття страху; готовність прийти на допомогу іншим з ризиком для себе; готовність відстоювати особистий погляд, рішучість.

Ситуації прояву: ситуації загрози, небезпеки, захисту іншої людини; ситуації висловлювання з принципового питання особистісного погляду, не відповідає загальноприйнятому чи погляду вчителя, керівника; ситуації вибору різних за складністю задач і справ.

Практична модель: відповідає змісту якості на рівні уміння.

Колективізм, товариство

Зміст: жива участь у всіх справах свого колективу, звичка допомагати товаришам.

Ситуації прояву: виконання загальнокласних справ, організація колективного життя; ситуації, які вимагають допомоги товаришам у складні моменти.

Практична модель: уміння бути добрим товаришем; уміння бути колективістом в обставинах, які мають значення для життя колективу; уміння долати індивідуалістичні тенденції; участь в організації життя класу, школи.

Працелюбність

Зміст: сумлінне навчання; висока якість результатів праці; систематична допомога вдома по господарству; інтерес до певної сфери діяльності і праця в ній.

Ситуації прояву: у навчанні, науковій роботі, домашній праці по самообслуговуванню в школі, упорядкуванню шкільного життя в цілому.

Практична модель: сумлінне виконання обов'язків по класу; збереження підвідомчої класу території в чистоті; трудових обов'язків удома; повага праці прибиральниці, своїх товаришів і свого; уміння організувати свою навчальну роботу.

Принциповість

Зміст: стійкість поглядів та переконань; звичка відкрито висловлювати, відстоювати свої думки; самокритичність; здатність оцінювати вчинки людей.

Ситуації прояву: при вирішенні та обговоренні світоглядних питань на уроках, у дискусіях, у спілкуванні з товаришами, вихователями.

Практична модель: відповідає змісту якості.

Естетичні почуття

Зміст: інтерес до літератури, мистецтва, знання та розуміння їх; бажання розвивати свої знання і розуміння прекрасного; висока культура мовлення та поведінки; естетичний зовнішній вигляд; уміння танцювати, музиціювати, інші художні уміння.

Ситуації прояву: ставлення до курсу естетичного циклу, поведінка на цих заняттях; відвідування театрів, виставок, концертів і зустрічі з творчими людьми; участь у роботі гуртків, клубів, об'єднань сприяють естетичному розвитку (літературних, музичних, танцювальних, народної творчості тощо).


Зошит для контрольних робіт із зарубіжної літератури 11 клас